Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Вуглецедепонувальна здатність соснових насаджень у міських лісах Києва

Роман Василишин, М. Лакида, Д. Бідолах, І. Лакида
Завантажити статтю
Анотація

Надано результати оцінювання вуглецедепонувальної здатності соснових насаджень м. Києва як важливої екосистемної функції лісів в умовах урбанізованого середовища. Методичною основою дослідження кількісних показників вуглецедепонувальної здатності міських лісів слугує «напівемпіричний» метод оцінювання річного приросту загальної продукції фітомаси (чистої первинної продукції). Загалом оцінювання вуглецедепонувальної здатності соснових лісів у міських лісах Києва охоплює понад 10 тис. лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю на площі понад 25 тис. га. Встановлено, що вуглецедепонувальна здатність соснових лісів Києва становить понад 120 тис. т вуглецю, водночас середня вуглецедепонувальна здатність досліджуваних деревостанів становить 490 г С·(м2)-1·рік-1. Понад 95 % вказаних обсягів вуглецю депонується насадженнями сосни звичайної. Визначено лісівничі особливості формування вуглецедепонувальної здатності сосняків у насадженнях з різними біометричними характеристиками. Зокрема, майже 30 % депонованого вуглецю припадає на насадження І класу бонітету, а частка насаджень штучного походження становить 67,7 %. Встановлено вагомий вплив біометричних характеристик насаджень на показники інтенсивності депонування вуглецю досліджуваними насадженнями. Найвищі значення середньої вуглецедепонувальної здатності характерні для насаджень VI та VII класів віку, які характеризуються показниками на рівні 530 та 540 г С·(м2)-1·рік-1відповідно. Для насаджень Іb класу бонітету характерні значення понад 600 г С·(м2)-1·рік-1, тоді як для насаджень IV класу бонітету досліджуваний показник становить близько 280 г С·(м2)-1·рік-1. Одержані результати є основою для моніторингу екосистемного потенціалу міських лісів Києва

Ключові слова

вуглець, депонування, екосистемні функції, соснові насадження, міські ліси

ЦИТУВАТИ
Vasylyshyn, R., Lakyda, М., Bidolakh, D., & Lakyda, І. (2023). Carbon sequestrative capacity of scots pine stands in urban forests of Kyiv city. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(2). https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.016
Використані джерела
  1. Low-carbon development strategy of Ukraine until 2050. (2018). Kyiv, 79.
  2. Ince, C., Tayancli, S., & Derogar, S. (2021). Recycling waste wood in cement mortars towards the regeneration of sustainable environment. Construction and Building Materials, 299. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2021.123891.
  3. Sun, H., Ji, T., Bi, H.J., Xu, M., Cai, L.P., & Manzo, M. (2021). Synergistic effect of carbon nanotubes and wood-derived carbon scaffold on natural rubber-based high-performance thermally conductive composites. Composites Science and Technology, 213. https://doi.org/10.1016/j.compscitech.2021.108963.
  4. Shvidenko, A.Z., Lakyda, P.I., Schepaschenko, D.G., Vasylyshyn, R.D., & Marchuk, Yu.M. (2014). Carbon, climate and land-use in Ukraine: forest sector. Korsun-Shevchenkivsky: FOP V.M. Gavryshenko, 283.
  5. Lakyda, M.O., Vasylyshyn, R.D., Lakyda, I.P., & Melnyk, O.M. (2022). Urban forests of Kyiv: bioproductivity and ecological and energy potential. Kyiv: TOV «CP «Comprint», 313.
  6. Moore, T.R. (1998). The Carbon Budget of Boreal Forests: Reducing the Uncertainty. Global Change: Effects on Coniferous Forests and Grasslands. Report 56, 17-41.
  7. Price, D.T., & Apps, M.J. (1993). Integration of boreal ecosystem-process models within a prognostic carbon budget model for Canada. World resource review, 5, 15-30.
  8. Hua, Z. (2019). The Influencing Factors of Low-carbon Economy Development of China's Forest Products Industry at Micro Level. Ekoloji, 28(107), 1573-1581.
  9. Cariñanos, P., Calaza, P., & Hiemstra, J. (2018). The role of Urban and peri-Urban forests in reducing risks and managing disasters. Unasylva, 69(1), 53-58.
  10. Huang, K. (2022). Urban forests facing climate risks. Nature Climate Change, 12(10), 893-894. https://doi.org/10.1038/s41558-022-01481-8.
  11. Lesiv, M., Shvidenko, A., Schepschenko, D., See, L., & Frits, S. (2019). A spatial assessment of the forest carbon budget for Ukraine. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change, 24, 985-1006. https://doi.org/10.1007/s11027-018-9795-y.
  12. Turkovska, O., Gusti, M., & Lauri, P. (2015). Linear optimization of forest management for dynamic recursive model. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5/4(77), 12-18.
  13. Lakyda, P., Shvidenko, A., Bilous, A., Myroniuk, V., Matsala, M., Zibtsev, S., Schepaschenko, D., Holiaka, D., Vasylyshyn, R., Lakyda, I., Diachuk, P., & Kraxner, F. (2019). Impact of Disturbances on the Carbon Cycle of Forest Ecosystems in Ukrainian Polissya. Forests, 10(4). https://doi.org/10.3390/f10040337.
  14. Vasylyshyn, R.D. (2018). Ecological and energy potential of the forests of the Ukrainian Carpathians and its sustainable use. Kyiv: TOV «CP «Comprint», 305.
  15. Myklush, S.I. (2011). Plain beech forests of Ukraine: productivity and organization of sustainable management. Lviv: ZUKS, 220.
  16. Gusti, M. (2019). Mathematical models of processes of emission and flow of carbon dioxide in forestry and during land use changes. Lviv: PP Soroka T.B., 295.