Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Продуктивність люцерни посівної за органічного виробництва рослинної сировини в умовах зміни клімату

Надія Гетман, Л. Бурко, І. Свистунова
Завантажити статтю
Анотація

У статті наведено результати досліджень впливу режимів використання травостою на кормову продуктивність різних екотипів люцерни посівної. Встановлено, що за рахунок корегування відчуження травостою за основними фазами росту і розвитку рослин отримали стабільні показники їх висоти за укосами. За поєднання органічних добрив та вапнування грунту приріст рослин знаходився в межах 4,4-4,9 см, або становив 6,7-8,9 % до фону. За умов зміни клімату люцерна посівна формувала стабільні показники продуктивності на органічному фоні удобрення у поєднанні з вапнуванням ґрунту. Відмічено зростання урожайності листостеблової маси в першому укосі люцерни посівної за основними фазами росту і розвитку, яке незалежно від сортових особливостей культури знаходилось в інтервалі 22,4-23,5 т/га у фазі бутонізації, 27,6-28,4 т/га – на початку цвітіння та 28,3-29,2 т/га – у цвітінні. Найбільшу продуктивність культури забезпечив 3-й режим використання травостою «три укоси на початку фази цвітіння». Південний екотип люцерни посівної сорту Унітро за 4 укоси сформував урожай листостеблової маси на рівні 64,3 т/га з виходом сухої речовини 14,79 т/га. Сорт люцерни посівної Росана забезпечив відповідно 64,8 та 15,60 т/га. Вихід сирого протеїну становив 2,88-3,03 т/га, або був вищим на 24,7-28,0 %, порівняно із використанням травостою всіх укосів у фазі бутонізації. На основі аналізу отриманих даних можна зробити висновок, що незалежно від зміни чергування укосів за основними фазами росту і розвитку культури, відмічена її витривалість та стабільність продукувати незалежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду

Ключові слова

люцерна посівна, сорт, висота, органіка, облистяність, бутонізація, цвітіння, урожайність, суха речовина

ЦИТУВАТИ
Hetman, N., Burko, L., & Svystunova, I. (2023). Productivity of alfalfa in the system of organic production under the conditions of climate change. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(2). https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.006
Використані джерела

  1. Hadzal, Ya.M., & Kaminskyi, V.F. (Eds.). (2016). Scientific principles of organic production in Ukraine: Monograph. Kyiv: Ahrarna nauka.

  2. Skalskyi, V.V. (2010). Organic farming: Problems and prospects. Ekonomika APK, (4), 48-53.

  3. Kvitko, H.P., Polishchuk, I.S., Protopish, I.H., Mazur, V.A., Korniichuk, O.V., Hetman, N.Ia., & Demydas, H.I. (2014). Perennial grasses as a natural factor of sustainable development of agro-industrial production of Ukraine. Collected Scientific Works of the Institute of Agriculture NAAS, 7, 186-196.

  4. Petrychenko, V.F., Korniichuk, O.V., & Veklenko, Yu.A. (2018). Sustainable development of grassland forage production under climate change. Herald of Agricultural Science, (6), 25-32.

  5. Petrychenko, V.F., Hetman, N.Ia., & Veklenko, Yu.A. (2020). Justification of productivity of alfalfa under long-term use of grass stands in climate change conditions. Herald of Agricultural Science, (3), 20-26.

  6. Demydas, H.I., Kvitko, H.P., Tkachuk, O.P., Kovlenko, V.P., Hetman, N.Ia., & Demtsiura, Yu.V. (2013). Perennial leguminous grasses as the basis for natural intensification of forage production (H.I. Demydas & H.P. Kvitko, Eds.). Kyiv: Nilan-LTD.

  7. Petrychenko, V.F., Hetman, N.Ia., & Tsyhanskyi, V.I. (2018). Sowing alfalfa as a stabilizing factor in the intensification of forage production. Herald of Agricultural Science, (10), 19-26.

  8. Hetman, N.Ia., Kvitko, M.H., & Tsyhanskyi, V.I. (2021). Sowing alfalfa: Monograph. Vinnytsia: TVORY.

  9. Petrychenko, V.F., & Kvitko, H.P. (2010). Alfalfa with new qualities for cultivated pastures. Kyiv: Ahrarna nauka.

  10. Buhaiov, V., Horenskyy, V., & Liatukiene, A. (2018). The response of Medicago sativa to aluminium toxicity under laboratory and field conditions. Zemdirbyste-Agriculture, 105(2), 141-148.

  11. Tsyhanskyi, V.I. (2014). Formation of alfalfa grass stand during the growing season depending on cultivation technology elements. Scientific Bulletin of Vinnytsia National Agrarian University. Series: Agricultural Sciences, 5(82), 68-79.

  12. Rusko, M.P., Attina, N.F., & Matsenko, T.N. (2002). Productivity and chemical composition of alfalfa depending on modes of use. Herald of Agricultural Science, (11), 25-27.

  13. Hetman, N.Ia. (2020). Variety resources of sowing alfalfa in the intensification of field forage production. Agriculture and Forestry, 19, 51-64.

  14. Zabarnyi, O.S. (2009). Influence of hydrothermal conditions on the yield of leaf-stem mass of alfalfa in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe. Bulletin of Lviv National Agrarian University: Agronomy, 13, 430-434.

  15. Kvitko, M., Hetman, N., Butenko, A., Demydas, H., Moisiienko, V., Stotska, S., Burko, L., & Onychko, V. (2021). Factors of increasing alfalfa yield capacity under conditions of the forest-steppe. Agraarteadus, 32(1), 59-66.

  16. Hetman, N.Ia., & Kvitko, M.H. (2020). Productivity of sowing alfalfa depending on varietal characteristics and hydrothermal conditions of the Right-Bank Forest-Steppe. Agriculture and Forestry, 17, 143-155.

  17. Dillehay, B.L., & Curran, W.S. (1994). Comparison of herbicide programs for weed control in alfalfa. Weed Technology, 8(1), 179-185.