У статті висвітлено результати вивчення впливу різних рівнів та співвідношень між лізином та треоніном у комбікормі курчат-бройлерів на показники забою. Дослід був проведений методом груп на 600 головах курчат-бройлерів кросу «Кобб-500», яких розділили на 6 груп по 100 голів у кожній. У комбікормі курчат перших трьох груп на фоні базового рівня лізину підвищували рівень треоніну. У кормі птахів інших 3 груп рівень треоніну збільшували на фоні підвищеного рівня лізину. Найвищі показники м’ясної продуктивності курчат-бройлерів встановлені за вмісту лізину і треоніну у комбікормі, відповідно, у перший період вирощування (вік 1–10 діб) – 1,24 та 0,83 %; у другий період вирощування (вік 11–22 доби) – 1,14 та 0,78 % і у третій період вирощування (вік 23–42 доби) – 1,09 та 0,70 %. За використання комбікорму з ефективним вмістом лізину та треоніну передзабійна жива маса зростає на 0,65 % (р<0,05); маса напівпатраної тушки – на 2,12 % (р<0,05); маса патраної тушки – на 3,85 %(р<0,05); маса грудних м’язів – на 12,27 % (р<0,05); маса м’язів тазових кінцівок – на 12,77 % (р<0,05); вихід напівпатраної тушки – на 1,25 % (р<0,05); вихід патраної тушки – на 2,50 % (р<0,05); вихід грудних м’язів – на 2,34 % (р<0,05) та вихід м’язів тазових кінцівок – на 1,93 % (р<0,05). Не встановлено антагонізму між лізином та треоніном. Ні зростання вмісту лізину, ні треоніну не зумовило зниження продуктивності чи інших негативних наслідків. Не встановлено впливу лізин-треонінового співвідношення на м’ясну продуктивність курчат. Продуктивність зростала незалежно від співвідношення, за збільшення вмісту обох амінокислот у комбікормі. Однак найвища м’ясна продуктивність відмічалась за відношення треоніну до лізину у комбікормі, у перший період вирощування – 0,67 : 1; у другий – 0,68 : 1 і у третій – 0,70 : 1
лізин, треонін, комбікорм, курчата-бройлери, забійна маса, забійний вихід, індекси м’ясності