Вітчизняні науково-методичні засади організації системи технічного обслуговування і ремонту машин сільськогосподарського призначення на сьогоднішній день не в повній мірі відповідають встановленим матеріально-технічним можливостям і ринковим відносинам, які склалися в агропромисловому комплексі України, безпосередньо у контексті гідромашин, якими оснащується сучасна сільськогосподарська техніка. Декомпозиція теоретичної структури організації технічного обслуговування і ремонту складових сільськогосподарських машин, подальший аналіз її елементів дозволив виявити низку факторів, що впливають на якість проведення ремонтно-обслуговуючих робіт гідрофікованої техніки. На основі пропозицій щодо їх вирішення розроблено систему, що складається з визначеного набору показників контролю ефективності праці операторів техніки і алгоритм усунення відмови машин за організації технічного обслуговування і ремонту через знеособлення об’єктів машинно-тракторного парку. Представлена форма, у більшій мірі, основується на мінімізації негативних впливів людського фактору, що перешкоджають об’єктивній організації праці операторів техніки у господарствах АПК України, що дозволяє знизити середній час простою техніки і терміни виконання агротехнічних робіт через переоцінку ролі кваліфікації механізаторів техніки при сервісному обслуговуванні агрегатів гідравлічних систем
підприємство, організація, оптимізація, ефективність, технічне обслуговування, гідропривід