На сучасному етапі розвитку світового аграрного виробництва провідне місце серед найважливіших високобілкових та олійних культур займає соя. Україна є лідером з виробництва сої на Євразійському континенті проте, біологічний потенціал урожайності вітчизняних сортів сої реалізується поки що недостатньо, тому існує необхідність пошуку шляхів підвищення продуктивності соєвих агрофітоценозів. Основою створення сухої маси врожаю насіння сої, як будь-якої сільськогосподарської культури, є фотосинтез, інтенсивність якого відображає реакцію рослин на умови росту та розвитку, в тому числі, на технологічну модель вирощування. Відтак, вивчення закономірностей, які визначають продуктивність процесу фотосинтезу – важливий спосіб управління рівнем урожайності культури. Метою досліджень, проведених у 2013-2016 рр., було встановити вплив інокуляції насіння мікробним препаратом поліфункціональної дії Фосфонітрагін та норм і строків внесення мінеральних добрив на формування фотосинтетичної та насіннєвої продуктивності сої. Під час проведення досліджень було застосовано візуальний, вимірювально-ваговий, розрахунковий та статистично-математичний методи спостережень та досліджень. Встановлено, що в умовах Лісостепу правобережного України проведення інокуляції насіння препаратом на основі штамів бульбочкових бактерій (Br. japonicum) і фосформобілізуючих мікроорганізмів (B. mucilaginosus) та внесення мінеральних добрив позитивно впливає на формування та продуктивність фотосинтетичного апарату. Максимальну фотосинтетичну продуктивність та насіннєву урожайність посівів сої – на рівні 2,86-3,15 т/га забезпечує технологічна модель вирощування, що передбачає застосування бактеризації насіння комплексним препаратом Фосфонітрагін та внесення N30Р60К60 в основне удобрення + N15 у підживлення в фазі бутонізації. Вищу продуктивність формує середньостиглий сорт сої Сузір’я.
соя, сорт, бактеризація, мінеральне добриво, азотне підживлення, фотосинтетична продуктивність, урожайність