Метою дослідження було оцінити ефективність препаратів бактеріального та хімічного походження щодо впливу на врожайність ріпи та окремі якісні показники її коренеплодів за різних систем захисту рослин. Дослідження проведено в умовах Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН у 2024-2025 роках із використанням сортів ріпи ‘Золота куля’, ‘Пурпурова’, ‘Пурпулепоп’ та ‘Гейша’. Для захисту від хвороб застосовано хімічний фунгіцид Магнікур Буст та біопрепарати Фітоцид-р і Мікохелп (компанія BTU); для захисту від шкідників хімічний інсектицид Конфідор Максі та біопрепарати Бітоксибацилін-БТУ й Актоверм-формула (компанія BTU). Контролем був варіант без обробки препаратами. Дослідження закладено в чотириразовій повторності за стандартною методикою овочівництва. Результати показали, що застосування біофунгіциду Фітоцид-р підвищило врожайність коренеплодів сорту ‘Пурпулепоп’ до 22,2 т/га, а сортів ‘Золота куля’, ‘Пурпурова’ та ‘Гейша’ (з Фітоцид-р або Мікохелп) на 0,9-1,2 т/га. Магнікур Буст і Фітоцид-р збільшили вміст крохмалю в коренеплодах сорту ‘Золота куля’ до 7,12-7,30 % та вітаміну С до 19,3-19,5 мг/100 г. Сорти ‘Пурпулепоп’, ‘Гейша’ та ‘Пурпурова’ виявилися стійкішими до переноспорозу; Мікохелп обмежив поширення хвороби до 2,0-2,7 % і розвиток до 0,21-0,31 %, а Магнікур Буст поширення до 0,76 %. Системне використання біоінсектицидів Бітоксибацилін-БТУ та Актоверм-формула підвищило врожайність сортів ‘Пурпулепоп’ і ‘Пурпурова’ до 21,6-22,0 т/га, тоді як Конфідор Максі лише на 5 %. Без інсектицидного захисту врожайність була найнижчою. Біопрепарати збільшили вміст сухої речовини до 16,3-16,4 %, крохмалю до 6,29-6,74 %, білка до 5,4 % та вітаміну С до 19,2-19,3 мг/100 г. Бітоксибацилін-БТУ та Актоверм-формула виявилися ефективнішими проти імаго чорної хрестоцвітої блішки
фунгіцид, інсектицид, ріпа, врожайність, коренеплід, якість, ефективність