Дослідження статевих відмінностей у регуляції зовнішньосекреторної функції печінки розглядається як один із актуальних напрямків у гепатології. Адже печінка відіграє роль посередника в ряді системних впливів статевих гормонів на організм і є ключовим органом їх метаболізму. Зокрема, співвідношення між концентрацією стероїдних гормонів може визначати направленість фізіологічних процесів та можливі їх порушення. Методи: фізіологічні, біохімічні, методи математичної статистики. Під впливом тестостерону підвищувалася холесекреція у самиць щурів. Тестостерон збільшував концентрацію таурохолевої кислоти і наприкінці гострого досліду, істотно підвищив рівень таурохенодезоксихолевої і тауродезоксихолевої кислот. Натомість, вміст глікохолатів відразу після введення гормону суттєво зменшувалася, але, наприкінці експерименту, вміст глікохолевої кислоти істотно підвищувався. При дії тестостерону збільшувався рівень вільних жовчних кислот. Тестостерон вплинув на ліпідний склад жовчі, зокрема підвищував концентрації фосфоліпідів, холестеролу та його етерів, а вміст вільних жирних кислот зменшувався під впливом досліджуваного гормону. Тестостерон за внутрішньоочеревного введенняі самицям щурів істотно впливає на концентрацію кон’югованих і вільних холатів, що може свідчити про його участь у метаболічних перетвореннях і транспорті жовчних кислот до первинних жовчних канальців. Досліджуваний гормон зумовив підвищення концентрації фосфоліпідів, холестеролу та його етерів, але знижував вміст вільних жирних кислот у печінковому секреті досліджуваних тварин
тестостерон, жовч, жовчні кислоти, ліпіди, печінка