Дослідженнями встановлено, що динаміка запасів насіння бур’янів у ґрунті і на її основі прогнозування фактичної забур’яненості посівів є одним з головних критеріїв наукового планування заходів і засобів щодо її знищення. У дослідах не завжди більшій кількості потенційних запасів насіння відповідала більша кількість сходів бур’янів за вегетаційний період. Ці розбіжності зумовлювалися сукупністю дії багатьох факторів, головними з яких є способи обробітку ґрунту та погодні умови вегетаційного періоду. У роки із зростанням величини гідротермічного коефіцієнта (1,5-1,6) відбулося зростання кількості двосім’ядольних бур’янів, а зниження величини цього показника (0,82-1,0) зростала частка односім’ядольних бур’янів у посівах соняшника, особливо за безполицевих обробітків (ч-0,71±0,19). При зіставленні показників метеорологічних умов і середньорічного балансу насіння бур’янів у оброблювальному шарі ґрунту спостерігається тенденція до більшої втрати схожості у роки з вищими гідротермічними коефіцієнтами і навпаки, в умовах зниженого гідротермічного режиму насіння у ґрунті краще зберігає схожість (ч= 0,85±0,14). Волога і прохолодна зима з різким коливанням температур на поверхні ґрунту сприяє значному зниженні потенційної забур’яненості полів фізично повноцінним насінням бур’янів. Умови, які сприяють збереженню запасу насіння бур’янів у ґрунті – помірно прохолодна і суха зима
соняшник, обробіток ґрунту, гідротермічний коефіцієнт, види бур’янів, урожайність культури