В умовах мінливості погодних факторів у зоні північного Лісостепу України актуальним є оцінювання впливу гідротермічних умов на формування продуктивності пшениці озимої. Метою дослідження було встановити вплив температурного режиму та вологозабезпечення в окремі періоди вегетації на формування маси 1000 зерен пшениці озимої. Дослідження проведено в польових умовах упродовж 2023-2025 рр. із використанням загальноприйнятих методик оцінювання елементів структури врожаю. Встановлено, що маса 1000 зерен істотно варіювала залежно від гідротермічних умов у період наливу зерна. У 2024 р. за дефіциту опадів у квітні-травні та підвищених температур у червні-липні (до 30-35 °С) спостерігалося скорочення тривалості періоду наливу зерна, що призвело до формування менш виповненого зерна та зниження маси 1000 зерен. Натомість у 2025 р. за більш рівномірного розподілу опадів у травні-червні (до 47,9-68,0 мм) і помірного температурного режиму забезпечувалося краще водопостачання рослин, що сприяло підвищенню інтенсивності фотосинтезу та накопиченню сухої речовини в зернівці. У результаті показник маси 1000 зерен підвищився з 46,8 до 47,4 г. Виявлено, що критичним періодом для формування цього показника є фаза колосіння – наливу зерна, під час якої поєднання високих температур і дефіциту вологи обмежує продуктивність рослин. Встановлено тісний зв’язок між погодними умовами та рівнем реалізації продуктивного потенціалу сортів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості оптимізації строків сівби та підбору сортів із урахуванням їх реакції на гідротермічні умови, а також у коригуванні системи удобрення та вологозабезпечення з метою зменшення негативного впливу посушливих періодів на формування маси зерна. Отримані результати можуть бути використані агрономами та селекціонерами для підвищення стабільності врожайності пшениці озимої в умовах кліматичних змін
гідротермічний режим, фенологічні фази розвитку, маса 1000 зерен, елементи продуктивності колоса, кореляційні зв’язки ознак, вологозабезпечення рослин