Метою дослідження була кількісна порівняльна оцінка динаміки вилучення свинцю, міді та нікелю з ґрунту системою «метал-рослина» на основі математичного моделювання для прогнозування термінів очищення забруднених територій. Забруднення ґрунтового покриву важкими металами (Pb, Cu, Ni) внаслідок інтенсивної техногенної діяльності та масштабних воєнних дій в Україні становило критичну загрозу екологічній безпеці та здоров’ю населення. Фіторемедіація із використанням рослин-гіперакуляторів, таких як Brassica juncea, розглядалася як перспективний та екологічно безпечний метод відновлення екосистем. Проте планування таких заходів ускладнювалося різною швидкістю вилучення елементів та їхнім токсичним впливом на біомасу, що потребувало розробки точних прогностичних моделей. У роботі було використано експоненціальну модель кінетики поглинання металів для прогнозування термінів очищення забруднених територій. Було встановлено, що ефективність очищення ґрунту за один вегетаційний період (180 днів) становила 92,9 % для міді, 80,6 % для нікелю та лише 53,5 % для свинцю. Також, у дослідженні було виявлено, що висока ефективність ремедіації міді зумовлена її високою мобільністю та низькою фітотоксичністю. Натомість свинець виявив найсильніший інгібуючий ефект, що суттєво обмежував швидкість його екстракції. На базі мультиметальної моделі було продемонстровано адитивний токсичний ефект суміші забруднювачів, що призводило до зниження загальної продуктивності фіторемедіантів на 78 % порівняно з монометалевим забрудненням. Отримані результати дозволили прогнозувати залишкову концентрацію токсикантів, оптимізувати стратегії відновлення техногенно навантажених територій та земель, що постраждали від воєнних конфліктів. Розроблена модель може бути використана для оцінки економічної доцільності фіторемедіаційних заходів
важкі метали; фітоекстракція; токсичний стрес; мультиметальна модель; відновлення ґрунтів; екологічна безпека