Повномасштабні воєнні дії росії проти України спричинили масштабну деградацію сільськогосподарських земель, що супроводжувалося механічним руйнуванням ґрунтового покриву, хімічним забрудненням і втратою продуктивного потенціалу. Відсутність інтегрованої системи повоєнного відновлення обумовило потребу у формуванні комплексної моделі рекультивації, що поєднувала екологічні й економічні інструменти в межах єдиного управлінського підходу. Метою роботи стала розробка концептуальної моделі повоєнного відновлення сільськогосподарських земель на засадах інтеграції інженерних, хімічних, біотехнологічних та економічних підходів у межах циркулярної системи землекористування. Було використано аналітичний, порівняльний і системно-структурний методи, а також концептуальне моделювання. У результаті дослідження було визначено масштаби фізичної деградації ґрунтового покриву на деокупованих сільськогосподарських угіддях і запропоновано концептуальну модель їх агробіологічного відновлення з використанням фіторемедіаційних культур. Сформовано багаторівневу модель відновлення, що включала етапи гуманітарного розмінування, технічної підготовки території, оцінки забруднення, механічної рекультивації, хімічної детоксикації, біотехнологічної регенерації та довгострокової фіторемедіації з інтеграцією біоенергетичних технологій. Обґрунтовано доцільність 15-річного циклу фіторемедіації в структурі рекультивації з поетапним переходом до економічно життєздатної системи землекористування. Запропоновано циркулярну модель переробки біомаси, що передбачала енергетичну валоризацію фітомаси та повернення стабілізованих продуктів у ґрунт, забезпечуючи часткову або повну самоокупність процесу відновлення. Практичну життєздатність моделі підтверджено на прикладі пошкоджених сільськогосподарських земель у Снігурівській міській територіальні громаді Миколаївської області, де доведено здатність біоенергетичного компоненту генерувати стабільний грошовий потік для часткової компенсації витрат на інженерну рекультивацію. Запропонована модель може бути адаптована до різних типів белігеративних агроландшафтів і створює передумови для формування фінансово стійких механізмів рекультивації. Вона має потенціал для практичного застосування в Україні й інших країнах, що зазнали військових дій, і може стати основою для формування національних політик у сфері відновлення земель і сталого розвитку аграрного сектору
агроландшафти; біоенергетичні культури; циркулярна економіка; екологічна стабілізація; рекультивація ґрунтів; фіторемедіація; детоксикація земель