Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Динаміка показників клітинного імунітету у цуценят залежно від кратності введення біологічного подразника

М. Брошков, Т. Федькалова, О. Віщур
Завантажити статтю
Анотація

Вивчення імунофізіологічних показників у цуценят у критичні періоди життя, у тому числі й за введення біологічного подразника, є актуальним напрямом сучасних досліджень. Актуальність пов'язана з постійною зміною імуногенних властивостей біологічного подразника, зниженням резистентності організму тварин унаслідок екологічних змін та відсутністю доступних методів оцінки імунного статусу цуценят після вакцинації. Мета досліджень полягала у визначенні динаміки показників клітинної ланки імунітету у цуценят залежно від кратності введення біологічного подразника. Експеримент проводився на 10 цуценятах з одного виводка. Цуценят розділили на дві групи: перша – одноразове щеплення на 51 день життя; друга - дворазове щеплення на 28 і 51 добу життя. В якості біологічного подразника використовували вакцину Biocan DHPPi (Чехія). Авторськими дослідженнями встановлено, що незалежно від кратності введення біологічного подразника в організмі цуценят відбувається «фізіологічний перехрест». В наявних наукових джерелах відсутня інформація щодо «фізіологічного перехресту» у собак за введення біологічного подразника, тому авторами були проведені відповідні дослідження для встановлення відповідного факту (чи його спростування). Але водночас варто зазначити, що біологічний подразник впливає на кількісний склад лімфоцитів та нейтрофілів. Це виражається в тому, що в групі цуценят, де вводили біологічний подразник збільшення кількості нейтрофілів було у 2 рази менше, ніж в іншій групі (де його не вводили на 28 добу). Незалежно від кратності введення біологічного подразника на 70 добу кількість нейтрофільних гранулоцитів та лімфоцитів у крові обох груп суттєво не відрізнялася та зберігала таку тенденцію упродовж наступних трьох тижнів спостереження. Встановлено, що введення біологічного подразника цуценятам спричинює імуносупресивний вплив на організм, про що свідчить зменшення у крові абсолютної кількості нейтрофілів та лімфоцитів. Водночас введення біологічного подразника не впливає на фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів крові. «Фізіологічний перехрест», а саме зменшення абсолютної кількості лімфоцитів і збільшення нейтрофілів у крові цуценят відбувається після 28 доби життя незалежно від введення біологічного подразника. Подальші дослідження потребують вивчення доцільності дворазового введення вакцини в якості біологічного подразника в досліджених термінах

Ключові слова

вакцина, лейкоцити, фагоцитарна активність нейтрофілів, цуценята, імуносупресія, «фізіологічний перехрест»

ЦИТУВАТИ
Broshkov, M., Fedkalova, T., & Vishchur, O. (2023). Dynamics of indicators of cellular immunity in puppies depending on the multiplicity of introduction the biological stimulus. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(2). https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102).2023.001
Використані джерела

  1. Broshkov, M.M. (2016). Immune status of dog depending on the physiological features of its correction (Doctoral dissertation, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine).

  2. Degtyarenko, T.V., & Makulkin, R.F. (1997). Biogenic stimulants and immunoreactivity. Odesa: Mayak.

  3. Kazmirchuk, V.I., Kovalchuk, L.V., & Maltsiv, D.V. (2012). Clinical immunology and allergology with age-related features. Kiev: VSI “Meditsina”.

  4. Litster, A., Pressler, B., Volpe, A., & Dubovi, E. (2012). Accuracy of a point-of-care ELISA test kit for predicting the presence of protective canine parvovirus and canine distemper virus antibody concentrations in dogs. Veterinary Journal, 193(2), 363-366. https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2012.01.027

  5. Schultz, R.D., Thiel, B., Mukhtar, E., Sharp, P., & Larson, L.J. (2010). Age and long-term protective immunity in dogs and cats. Journal of Comparative Pathology, 142 Suppl1, 102-108. https://doi.org/10.1016/j.jcpa.2009.10.009

  6. Bergmann, M., Freisl, M., Hartmann, K., Speck, S., Truyen, U., Zablotski, Y., Mayr, M., & Wehner, A. (2020). Antibody response to canine parvovirus vaccination in dogs with hyperadrenocorticism treated with trilostane. Vaccines, 8(3), 547. https://doi.org/10.3390/vaccines8030547

  7. Mugnier, A., Mila, H., Guiraud, F., Brévaux, J., Lecarpentier, M., Martinez, C., Mariani, C., Adib-Lesaux, A., Chastant-Maillard, S., Saegerman, C., & Grellet, A. (2019). Birth weight as a risk factor for neonatal mortality: breed-specific approach to identify at-risk puppies. Preventive Veterinary Medicine, 171, 104746. https://doi.org/10.1016/j.prevetmed.2019.104746

  8. Russell, F.A., Trim, L.K., Savi, F.M., Simon, C., Dargaville, T.R., Hutmacher, D.W., & Beagley, K.W. (2022). Controlled release vaccine implants for delivery of booster immunisations. Veterinary Immunology and Immunopathology, 253, 110484. https://doi.org/10.1016/j.vetimm.2022.110484

  9. Pereira, M., Valério-Bolas, A., Saraiva-Marques, C., Alexandre-Pires, G., Pereira da Fonseca, I., & Santos-Gomes, G. (2019). Development of dog immune system: from in uterus to elderly. Veterinary Sciences, 6(4), 83. https://doi.org/10.3390/vetsci6040083

  10. Tizard, I.R. (2021). The administration of vaccines. Vaccines for Veterinarians, 87, 104. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-68299-2.00017-4

  11. Hostetter, S.J. (2012). Neutrophil function in small animals. The Veterinary Clinics of North America. Small Animal Practice, 42(1), 157-171. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2011.09.010

  12. MacGillivray, D.M., & Kollmann, T.R. (2014). The role of environmental factors in modulating immune responses in early life. Frontiers in Immunology, 5, 434. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00434

  13. Strasser, A., May, B., Teltscher, A., Wistrela, E., & Niedermüller, H. (2003). Immune modulation following immunization with polyvalent vaccines in dogs. Veterinary Immunology and Immunopathology, 94(3-4), 113-121. https://doi.org/10.1016/s0165-2427(03)00086-2

  14. Aida, V., Pliasas, V.C., Neasham, P.J., North, J.F., McWhorter, K.L., Glover, S.R., & Kyriakis, C.S. (2021). Novel vaccine technologies in veterinary medicine: a herald to human medicine vaccines. Frontiers in Veterinary Science, 8, 654289. https://doi.org/10.3389/fvets.2021.654289

  15. Niewiesk, S. (2014). Maternal antibodies: clinical significance, mechanism of interference with immune responses, and possible vaccination strategies. Frontiers in Immunology, 5, 446. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00446

  16. Mila, H., Guiraud, F., Chastant-Maillard, S., et al. (2014). Protection against canine parvovirus type 2 infection in puppies by colostrum-derived antibodies. Journal of Nutritional Science, 3, 54. https://doi.org/10.1017/jns.2014.57

  17. Schultz, R.D. (2006). Duration of immunity for canine and feline vaccines: a review. Veterinary Microbiology, 117(1), 75-79. https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2006.04.013

  18. Day, M.J., Horzinek, M.C., Schultz, R.D., Squires, R.A., & Vaccination Guidelines Group (VGG) of the World Small Animal Veterinary Association (WSAVA) (2016). WSAVA guidelines for the vaccination of dogs and cats. The Journal of Small Animal Practice, 57(1), E1-E45. https://doi.org/10.1111/jsap.2_12431